1. Словник української мови в 11 томах

судовець

СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к.

На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (Стельмах, І, 1962, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судовець — судо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. судовець — СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к. На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. судовець — -вця, ч., заст. Те саме, що судовик. Великий тлумачний словник сучасної мови