судовець

судо́вець

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судовець — СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к. На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. судовець — -вця, ч., заст. Те саме, що судовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судовець — СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к. На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (Стельмах, І, 1962, 81). Словник української мови в 11 томах