судовець
СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.
Те саме, що судови́к.
На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судовець — судо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- судовець — -вця, ч., заст. Те саме, що судовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- судовець — СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к. На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (Стельмах, І, 1962, 81). Словник української мови в 11 томах