судовий

СУДОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до суд 1-4.

Верховний Суд СРСР є найвищим судовим органом (Рад. Укр., 4.VI 1977, 3);

Обласний суд.. складається з двох судових колегій: судової колегії по кримінальних справах і судової колегії по цивільних справах (Як побуд. рад. суд, 1948, 27);

Цілих п’ять годин тривала судова нарада (Головко, II, 1957, 185);

Судовий вирок;

// Признач. для ведення суду.

У величезній судовій палаті засів цар Соломон на своїм престолі (Фр., IV, 1950, 118);

Притягли його в судовий зал, прикутого до дошки (Гжицький, Опришки, 1962, 177);

// Яким відає суд.

Запирався [батько] у себе в кабінеті й передивлявся судові діла (Мирний, IV, 1955, 336);

// Який служить у суді.

Судовий панич до Параски почав приставати (Мирний, IV, 1955, 33);

Судові урядовці оселились у домі Базилевських (Гончар, Таврія, 1952, 193);

// у знач. ім. судови́й, во́го, ч., заст. Те саме, що судови́к.

Аж гуде, З усіх усюд народу йде, Та щось шепочуть про отруту І судових неначе ждуть (Шевч., II, 1953, 225);

Повно було якихсь судових, Казали, що приїхали продавати двір за довг (Коцюб., І, 1955, 145).

∆ Судови́й викона́вець див. викона́вець;

Судови́й при́став див. при́став.

2. Стос. до судочинства.

Процес християн судовий відбувається на дальшому кінці арени (Л. Укр., II, 1951, 510);

Після закінчення судового слідства, після промов обвинувача і оборонця обвинуваченому надається останнє слово (Рад. суд, 1951, 57);

Між Рудим і Лукашевичем багато літ ішла судова тяганина за границю їх маєтностей (Рильський, Веч. розмови, 1964, 43);

Судова експертиза; Судова практика;

// Уживається в складі назв ряду дисциплін, які відіграють допоміжну роль у судовому процесі й слідстві.

Він чималенько попрацював в галузі судової медицини (Вишня, День.., 1950, 106);

Судова хімія.

Судови́м поря́дком див. поря́док;

У судово́му поря́дку — те саме, що Судови́м поря́дком ( див. поря́док).