сукновал

СУКНОВА́Л, а, ч. Той, хто валяє сукно.

У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (Збірник про Кроп., 1955, 7);

Зібрався цілий куток, весело прислухаючись, як завзята й досі вогниста Лисавета Самойленко чехвостила [лаяла] свого незворушного Порфирія і його брата — старого сукновала (Стельмах, Правда.., 1961, 443).

Значення в інших словниках

1. сукновал — сукнова́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сукновал — Валюх, валій, валюш  Словник чужослів Павло Штепа
3. сукновал — СУКНОВА́Л, а, ч. Той, хто валяє сукно. У скарбу, цебто в дворі, були свої шевці, кравці, сукновали, ткачі (з мемуарної літ.); Зібрався цілий куток, весело прислухаючись...  Словник української мови у 20 томах
4. сукновал — -а, ч. Той, хто валяє сукно.  Великий тлумачний словник сучасної мови