Словник української мови в 11 томах

супротилежність

СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що протиле́жність.

Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 117);

Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого сплюха, яким був я (Фр., IV, 1950, 207).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. супротилежність — супротиле́жність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. супротилежність — СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що протиле́жність. Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. супротилежність — -ності, ж., рідко. Те саме, що протилежність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супротилежність — ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ (хтось або щось, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками), АНТИТЕ́ЗА книжн., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПРОТИВЕ́НСТВО заст., діал., СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ заст.  Словник синонімів української мови