супротилежність
СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що протиле́жність.
Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 117);
Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого сплюха, яким був я (Фр., IV, 1950, 207).
Словник української мови (СУМ-11)