супротилежний
СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що протиле́жний.
На супротилежному згір’ю [згір’ї], поміж грядками, з’явилася висока жіноча постать (Крим., Вибр., 1965, 357);
Психологія християн і перших, і середньовічних, і новітніх завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Л. Укр., VIII, 1965, 240).
Словник української мови (СУМ-11)