супруга
СУПРУ́ГА, и, ж.
1. діал. Супряга.
Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш вже й піший (Кв.-Осн., II, 1956, 123).
2. рідко. Те саме, що дружи́на 1.
Нема кращого друга, як вірна супруга (Укр.. присл.., 1955, 119);
— Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця супруга ваша тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Янов., II, 1954, 114).
Словник української мови (СУМ-11)