сурма

СУ́РМА́, су́рми́, ж.

1. Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, який використовували перев. як сигнальний.

Сурма — один із видів козацької дерев’яної труби (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 47);

Козацькі сурми грали до бою (Кач., Вибр., 1953, 28);

Народний митець.. застосував у своєму оркестрі [українських народних інструментів] скрипку, басолю, великий барабан.., а згодом своєрідно реставрував і ввів до нього старовинні народні інструменти — ліру, сурму, кобзу (Нар. тв. та етн., 6, 1973, 85);

*У порівн. Сліпили очі мідні коновки, довгі, як сурми (Коцюб., II, 1955, 125).

2. Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн.

Чуєш: сурми заграли! Час розплати настав (Вороний, Вибр., 1959, 199);

Може, оті сурмачі з сурмами, що поблискують їм у руках, тільки й ждуть, щоб обернутись і сповістити кожен своєму війську радісну вість? (Гончар, II, 1959, 403);

Дзвеніло дитинство його в таборах Під клич піонерської сурми (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 227);

*Образно. Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів (Рильський, І, 1956, 157);

*У порівн. — Робітники, селяни, всі працюючі міст і сіл! — бойовими сурмами закликав цей «метелик». — Прокидайтеся, піднімайтеся! (Козл., Ю. Крук, 1957, 352).

3. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба.

Голосно покотилися тонкі та різучі [різкі] вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи (Мирний, III, 1954, 263);

Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить! (Л. Укр., IV, 1954, 83);

// Взагалі духовий мідний музичний інструмент.

Гриміла музика. Срібні й мідні голоси сурем лунали під склепінням.. їдальні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95);

Вже аж на світанні в саду одквітнуть лампіони, охрипнуть сурми на гулянні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 61);

*Образно. Гудуть сурми вітру над поїздами (Мал., Любов, 1946, 69);

*У порівн. Оновлення вславляю труд Ліричним віршем, як сурмою! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 50).

СУРМА́, и́, ж.

1. Хімічний елемент — сріблясто-білий крихкий метал, який застосовують у металургійній, гумовій, фармацевтичній промисловості, піротехніці і т. ін.

Сурма зустрічається в природі звичайно у сполуці з сіркою — у вигляді сурм’яного блиску (Заг. хімія, 1955, 376);

Бабіти являють собою сплави олова, свинцю, міді, сурми, нікелю і інших металів (Токарна справа.., 1957, 62).

2. Чорна фарба для брів, вусів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. сурма — су́рма́ 1 іменник жіночого роду труба сурма́ 2 іменник жіночого роду речовина  Орфографічний словник української мови
2. сурма — Ріжок, ріг, (на Сході) зурна; п! ТРУБА.  Словник синонімів Караванського
3. сурма — 1. Старовинний український народний духовий інструмент, пряма трубка з подвійною тростиною, виготовлена з дерева. 2. Білоруський сигнальний пастуший духовий музичний інструмент з берести у формі труби довжиною понад 2 м з мундштуком.  Словник-довідник музичних термінів
4. сурма — СУРМА́, и́, ж. 1. Хімічний елемент – сріблясто-білий крихкий метал, який застосовують у металургійній, гумовій, фармацевтичній промисловості, піротехніці і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. сурма — I с`урм`асурми, ж. 1》 Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, що його використовували перев. як сигнальний. 2》 Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сурма — сурма́ (перс. – метал) хімічний елемент, символ Sb, ат. н. 51; сріблясто-білий блискучий метал, дуже крихкий. С. – складова частина друкарського сплаву, деяких типів бабітів. Сполуки С. застосовують у гумовій промисловості, керамічному виробництві тощо; отруйні.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. сурма — Sb, хіміч. елемент з атомним числом 51; напівметал; найстійкішою алотропною формою є с. металічна — сріблясто-білий крихкий метал з густиною 6,69 г/cм3; сполуки сурми з металами, антимоніди, застосовуються в мікроелектроніці; найбагатшою...  Універсальний словник-енциклопедія
8. сурма — СУРМА́ (сигнальний духовий музичний інструмент), ТРУБА́, ГОРН, РІЖО́К (різновиди сурми). Козацькі сурми грали до бою (Я. Качура); Рано військо знялось, .. Жде хоробро, от-от загукає труба, — Не на жарт закипить навкруги боротьба (П.  Словник синонімів української мови
9. сурма — Сурма́, -рми́; су́рми, су́рем  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)