сурмар

СУРМА́Р, я́, ч. Те саме, що сурма́ч.

Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі, А полкам не видать ні кінця, ані краю, ні ліку (Мал., Битва, 1943, 128);

*Образно. Гудуть вітри в широкім світі — Молодого травня сурмарі (Шпорта, Мужність, 1951, 95).

Значення в інших словниках

1. сурмар — сурма́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сурмар — див. оповісник  Словник синонімів Вусика
3. сурмар — Сурмач, див. трубач  Словник чужослів Павло Штепа
4. сурмар — СУРМА́Р, я́, ч. Те саме, що сурма́ч. Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі, А полкам не видать ні кінця, ані краю, ні ліку (А. Малишко); * Образно. Гудуть вітри в широкім світі – Молодого травня сурмарі (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
5. сурмар — -я, ч. Те саме, що сурмач.  Великий тлумачний словник сучасної мови