сурмлення
СУ́РМЛЕННЯ¹, СУРМЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сурми́ти¹.
Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Л. Укр., II, 1951, 510);
На ходу сурмили сурмачі.., і напруженим слухом прислухались до їхнього сурмління війська (Гончар. II, 1959, 405).
СУ́РМЛЕННЯ², я, с. Дія за знач. сурми́ти².
Словник української мови (СУМ-11)