сурмлення
СУ́РМЛЕННЯ¹, СУРМЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сурми́ти¹.
Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Л. Укр., II, 1951, 510);
На ходу сурмили сурмачі.., і напруженим слухом прислухались до їхнього сурмління війська (Гончар. II, 1959, 405).
СУ́РМЛЕННЯ², я, с. Дія за знач. сурми́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сурмлення — су́рмлення 1 іменник середнього роду подавання сигналів сурмою су́рмлення 2 іменник середнього роду фарбування Орфографічний словник української мови
- сурмлення — I сурмління, -я, с. Дія за знач. сурмити I. II -я, с. Дія за знач. сурмити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сурмлення — СУ́РМЛЕННЯ¹, СУРМЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сурми́ти¹. Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Леся Українка); На ходу сурмили сурмачі.., і напруженим слухом прислухались до їхнього сурмління війська (О. Словник української мови у 20 томах