сурмлення

су́рмлення

I сурмління, -я, с.

Дія за знач. сурмити I.

II -я, с.

Дія за знач. сурмити II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурмлення — су́рмлення 1 іменник середнього роду подавання сигналів сурмою су́рмлення 2 іменник середнього роду фарбування Орфографічний словник української мови
  2. сурмлення — СУ́РМЛЕННЯ¹, СУРМЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сурми́ти¹. Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Леся Українка); На ходу сурмили сурмачі.., і напруженим слухом прислухались до їхнього сурмління війська (О. Словник української мови у 20 томах
  3. сурмлення — СУ́РМЛЕННЯ¹, СУРМЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сурми́ти¹. Проходять сурмачі, помагаючи покликачеві втихомирити сурмленням розгаласований люд (Л. Укр., II, 1951, 510); На ходу сурмили сурмачі.. Словник української мови в 11 томах