суфляр

СУФЛЯ́Р, у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот.

Із зростанням глибини розробки, окрім збільшення виділення метану, зростає також інтенсивність супровідних явищ: раптових викидів вугілля і газу, суфлярів тощо (Наука і культура.., 1971, 125).

Значення в інших словниках

1. суфляр — суфля́р іменник чоловічого роду струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот  Орфографічний словник української мови
2. суфляр — СУФЛЯ́Р, у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот. Із зростанням глибини розробки, окрім збільшення виділення метану, зростає також інтенсивність супровідних явищ: раптових викидів вугілля і газу, суфлярів тощо (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. суфляр — -у, ч., гірн. Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється з тріщин вугільної товщі й пустот.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суфляр — суфля́р (від франц. souffler – видувати) виділення рудникового газу з тріщин і пустот.  Словник іншомовних слів Мельничука