суфій
СУФІ́Й, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму.
Світ, на думку суфіїв, виплив з бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (Крим., Вибр., 1965, 262).
Словник української мови (СУМ-11)