суфій —
СУФІ́Й, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Світ, на думку суфіїв, виплив з Бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (А. Кримський); – Мехмед-паша суфій, а суфії засуджують усі втіхи (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
суфій —
-я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суфій —
СУФІ́Й, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Світ, на думку суфіїв, виплив з бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (Крим., Вибр., 1965, 262).
Словник української мови в 11 томах