сухопуття

СУХОПУ́ТТЯ, я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля.

Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-доріжками, що ген-ген в’ються понад Балатоном (Гончар, Південь, 1951, 33);

— Мені тільки на сухопутті служити. Дуже великий я охотник по землі ходити (Тют., Вир, 1964, 345);

На сухопутті заповідника трапляються лисиця, єнотовидний собака, заєць, сіра куріпка, сліпець (Знання.., 8, 1969, 11).

Значення в інших словниках

1. сухопуття — сухопу́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сухопуття — СУХОПУ́ТТЯ, я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля. Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-доріжками, що ген-ген в'ються понад Балатоном (О. Гончар); – Мені тільки на сухопутті служити.  Словник української мови у 20 томах
3. сухопуття — -я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля.  Великий тлумачний словник сучасної мови