сучок

СУЧО́К, чка, ч.

1. Зменш. до сук.

Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє, тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (Фр., X, 1954, 182);

Пильно оглядав [Січкар] кряжі, бракував за найменший сучок (Стельмах, II, 1962, 366).

2. Те саме, що сук.

Лащ був схожий не на чоловіка, а на старого дуба серед степу, розбитого громом, з обламаними гілками, кругом обтиканого товстими сучками (Н.-Лев., VII, 1966, 82);

На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют., Вир, 1964, 377);

Деревина ялини стругається важче, ніж деревина сосни, бо у неї більше твердих сучків (Стол.-буд. справа, 1957, 39);

*Образно. Бачиш, які сучки поробив ревматизм, — показав він на руки свої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257).

Значення в інших словниках

1. сучок — сучо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сучок — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. сучок — моск. ґудзь  Словник чужослів Павло Штепа
4. сучок — СУЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до сук. Серце моє припадає, тремтячи, К тобі, о скибо мужицька, тверда, Дух мій в нутро твоє, тоне гарячий, Наче у море блискуча звізда. Кожну пилинку твою проникає, Кожний камінчик, корінчик, сучок (І.  Словник української мови у 20 томах
5. сучок — -чка, ч. 1》 Зменш. до сук. 2》 Те саме, що сук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сучок — руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля..  Фразеологічний словник української мови
7. сучок — Сучо́к, -чка м. 1) ум. отъ сук. 2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.  Словник української мови Грінченка