сфальшувати

СФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. неперех. Спотворити звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті);

// перен. Учинити, сказати що-небудь нещиро, фальшиво.

2. перех., рідко. Те саме, що сфальсифікува́ти.

Сфальшувати документи.

Значення в інших словниках

1. сфальшувати — сфальшува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сфальшувати — СФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Спотворити звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті); // перен. Учинити, сказати що-небудь нещиро, фальшиво. 2. що, рідко. Те саме, що сфальсифікува́ти. Сфальшувати документи.  Словник української мови у 20 томах
3. сфальшувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех. Спотворити звук, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті). || перен. Учинити, сказати що-небудь нещиро, фальшиво. 2》 перех., рідко. Те саме, що сфальсифікувати. Сфальшувати документи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сфальшувати — ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ рідше) (виготовляти річ, подібну до іншої), ІМІТУВА́ТИ, ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬСИФІКУВА́ТИ (перев. з корисливою метою). — Док.: підроби́ти, сфальшува́ти, сфальсифікува́ти.  Словник синонімів української мови