схарапуджено
СХАРАПУ́ДЖЕНО, розм. Присл. до схарапу́джений 2.
Він щосили смикнув на себе повід, аж лошиця схарапуджено рвонула вбік (Мушк., Чорний хліб, 1960, 67);
Лучук ударив одного, другого, третій схарапуджено рвонув свого коня в хащі (Загреб., Диво, 1968, 154).
Словник української мови (СУМ-11)