схарапуджено
СХАРАПУ́ДЖЕНО, розм.
Присл. до схарапу́джений 2.
Він щосили смикнув на себе повід, аж лошиця схарапуджено рвонула вбік (Ю. Мушкетик);
Лучук ударив одного, другого, третій схарапуджено рвонув свого коня в хащі (П. Загребельний);
Засідлані коні з налитими кров'ю очима ще схарапуджено металися по долині, гасали по шосе (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)