Словник української мови в 11 томах

схвильованість

СХВИЛЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. схвильо́ваний 2.

— Я вже люблю тебе, мою сестру рідну, — говорила схвильовано Зінька, і ця схвильованість передавалася гості (Шиян, Баланда, 1957, 59);

Явно позує [дівчина] перед об’єктивом. І, видно, без звички їй це — тим-то таке напруження в лиці і схвильованість (Головко, І, 1957, 445);

Похвалив [учитель] за схвильованість викладу, за грамотність (Хижняк, Тамара, 1959, 10).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схвильованість — схвильо́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. схвильованість — СХВИЛЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. схвильо́ваний 2. – Я вже люблю тебе, мою сестру рідну, – говорила схвильовано Зінька, і ця схвильованість передавалася гості (А. Шиян); Явно позує [дівчина] перед об'єктивом.  Словник української мови у 20 томах
  3. схвильованість — -ності, ж. Стан за знач. схвильований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схвильованість — Схвильо́ваність, -ности, -ності  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)