Словник української мови в 11 томах

схильці

СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм. Те саме, що на́хильці 2.

Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (Кучер, Трудна любов, 1960, 549).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схильці — схи́льці прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. схильці — СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм. Те саме, що на́хильці 2. Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. схильці — присл., розм. Те саме, що нахильці 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови