схильці

СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм.

Те саме, що на́хильці 2.

Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (В. Кучер);

Не гаючись, схильці, як злодій, я підійшов до бовдура, де він упирався в лежень, і видобув з кишені припасеного здоровезного цвяха (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. схильці — схи́льці прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. схильці — присл., розм. Те саме, що нахильці 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. схильці — СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм. Те саме, що на́хильці 2. Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (Кучер, Трудна любов, 1960, 549).  Словник української мови в 11 томах