схильність

СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без дод.

Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь.

Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (І. Франко);

Полковник Чайка уважно придивлявся до своїх офіцерів, намагаючись вивчити можливості і схильності кожного (В. Собко);

Катерина у тій же боротьбі [за існування] позбулась схильності до романтики і нездорового опоетизування життєвих явищ (Ірина Вільде);

Однією з найцікавіших і найнасущніших проблем демографії і є вивчення більшої чи меншої схильності до сімейного життя, що спостерігається в окремих групах суспільства (з наук. літ.);

// Наявність фізичних передумов до розвитку якої-небудь якості, властивості, стану і т. ін.

Росту була [Зоя Іванівна] середнього, зі схильністю до повноти (В. Гжицький);

Немає ніякого сумніву, що багато астеніків виявляє схильність до туберкульозу, недокрів'я (з наук. літ.);

// Інтерес, пристрасть, любов до чого-небудь.

Наші царі перевищили царів єгипетських своєю схильністю до масивного, їхні піраміди високі і дуже міцні (Леся Українка);

Хлопець знав дідову схильність до чудних слів і іншого разу не втримався б, щоб не посміятися з цього, але сьогодні його вразило не це (І. Багмут).

Значення в інших словниках

1. схильність — схи́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. схильність — див. уподобання  Словник синонімів Вусика
3. схильність — [схил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. схильність — -ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. || Наявність фізичних передумов для розвитку якої-небудь якості, властивості, стану і т. ін. || Інтерес, пристрасть, любов до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. схильність — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн.  Словник синонімів української мови
6. схильність — Схи́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. схильність — СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (Фр.  Словник української мови в 11 томах