схиляння

СХИЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. схиля́ти і схиля́тися.

2. Почуття глибокої поваги до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь.

Тоді я помітив, що батько й син ставилися до Тичини з особливою пошаною, рівною глибокому схилянню перед його талантом (Мас., Роман.., 1970, 76);

Схиляння перед формалізмом і абстракціонізмом — це ніщо інше, як відступництво від принципів партійності і народності радянської літератури і мистецтва, від марксизму-ленінізму (Рад. Укр., 9.IV 1963, 2).

3. Низькопоклонство перед ким-, чим-небудь.

Боротьба з рутинерством, догматизмом, схоластикою, схилянням перед усім іноземним інкримінувалась Ушинському як боротьба проти релігії і церкви, як політична неблагонадійність (Рад. Укр., 2.III 1974, 2);

Сальви на його честь,.. схиляння, урочисті пишні зустрічі — все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Кочура, Зол. грамота, 1960, 58).

Значення в інших словниках

1. схиляння — схиля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. схиляння — СХИЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. схиля́ти і схиля́тися. Навстріч, із хлопчиком на руках, вийшла бліда й змарніла Русана. Не відповівши на її схиляння, Богдан узяв малого Юрка й стомлено сів на ближній краєчок столу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. схиляння — -я, с. 1》 Дія за знач. схиляти і схилятися. 2》 Почуття глибокої поваги до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. 3》 Низькопоклонство перед ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови