схропувати
СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину).
Зітхають спросоння в’язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Збан., Єдина, 1959, 178);
// Видавати час від часу різкі, уривчасті, хриплі звуки (про тварину).
Хитаються росяні кущі, схропують коні, чути, як ретельно скубуть вони траву (Збан., Таємниця.., 1971, 451);
Ось вони вже зовсім близько, чути, як тривожно схрапують коні, плавко пропливає на рівні вікон кулеметна тачанка (Гончар, II, 1959, 23).
Словник української мови (СУМ-11)