схропувати

ХРОПІ́ТИ (ХРОПТИ́) (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Довженко); В купе задуха. Всі харчать (Я. Качура); Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний (І. Франко); Хтось голосно схропує (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. схропувати — схро́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. схропувати — СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). Зітхають спросоння в'язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. схропувати — і рідше схрапувати, -ую, -уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). || Видавати час від часу різкі, уривчасті, хриплі звуки (про тварину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схропувати — СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). Зітхають спросоння в’язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Збан.  Словник української мови в 11 томах