сьорб

СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти.

— Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п’ять (Барв., Онов.., 1902, 98);

Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса. Далі витяг шию і око примружив та — сьорб! (Головко, І, 1957, 144).

Значення в інших словниках

1. сьорб — сьорб вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. сьорб — СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти. – Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п'ять (Ганна Барвінок); Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса.  Словник української мови у 20 томах
3. сьорб — виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьорбати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сьорб — Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з пять, да й годі. Г. Барв. 98.  Словник української мови Грінченка