1. Словник української мови в 11 томах

сьорб

СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти.

— Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п’ять (Барв., Онов.., 1902, 98);

Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса. Далі витяг шию і око примружив та — сьорб! (Головко, І, 1957, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьорб — сьорб вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. сьорб — СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти. – Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п'ять (Ганна Барвінок); Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса. Словник української мови у 20 томах
  3. сьорб — виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьорбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сьорб — Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з пять, да й годі. Г. Барв. 98. Словник української мови Грінченка