сьорб
СЬОРБ, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти.
– Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п'ять (Ганна Барвінок);
Блюдечко з чаєм підніс [Трохим Панасович] і довго студив на нього крізь великі вуса. Далі витяг шию і око примружив та – сьорб! (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сьорб — сьорб вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- сьорб — виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьорбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сьорб — СЬОРБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. сьо́рба́ти. — Дай мені сироватки з хлібом. Я накришила, подала. Він сьорб-сьорб разів з п’ять (Барв., Онов.. Словник української мови в 11 томах
- сьорб — Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з пять, да й годі. Г. Барв. 98. Словник української мови Грінченка