сяйливо

СЯЙЛИ́ВО. Присл. до сяйли́вий.

Піхотинець люб’язно розповів й навіть узяв під козирок, коли Любка, сяйливо, як завжди, всміхнувшись йому, відходила далі (Є. Крот., Сини.., 1948, 405).

Значення в інших словниках

1. сяйливо — сяйли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сяйливо — СЯЙЛИ́ВО. Присл. до сяйли́вий. Піхотинець люб'язно розповів й навіть узяв під козирок, коли Любка, сяйливо, як завжди, всміхнувшись йому, відходила далі (Є. Кротевич); Ярослав так само був похмурий, а Коснятин посміхався сяйливо й безжурно (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. сяйливо — Присл. до сяйливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови