сів

СІВ, у, рідко,

1. Те саме, що сівба́.

2. Те саме, що схо́ди¹.

Паром, як морем, покриється балка: Сівом одягнеться лан (Щог., Поезії, 1958, 88).

Значення в інших словниках

1. сів — сів іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сів — СІВ, у, рідко. 1. Те саме, що сівба́. І з приполів довгих свити Засівали всякі квіти. .. А на весну з того сіву Будяками земля вкрилась: Тільки де-де кущик ягід, Де-де квітка притулилась (П. Грабовський). 2. Те саме, що схо́ди¹. Паром, як морем, покриється балка: Сівом одягнеться лан (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
3. сів — -у, рідко. 1》 Те саме, що сівба. 2》 Те саме, що сходи I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сів — Сів, -ву м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить. Мет. 28.  Словник української мови Грінченка