сідий

СІДИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що си́вий.

«Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..» (Котл., І, 1952, 274);

Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Бор., Тв., 1957, 67);

Печаль на серденьку! Згадалась Мені сіда старовина (Манж., Тв., 1955, 141).

◊ До сіди́-коси́ — до старості.

Сидітимеш до сіди-коси (Номис, 1864, № 8885);

Сіди́й, як лунь — дуже сивий.

Вкине слово [Денис], та таке, що й десять стариків, сідих, як лунь, ..не видумають (Кв.-Осн., II, 1956, 398).

Значення в інших словниках

1. сідий — сіди́й прикметник сивий рідко, вживається переважно у фразеологізмі  Орфографічний словник української мови
2. сідий — Сивий  Словник чужослів Павло Штепа
3. сідий — СІДИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що си́вий. “Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..” (І. Котляревський); Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Л. Боровиковський); Печаль на серденьку!...  Словник української мови у 20 томах
4. сідий — -а, -е, рідко. Те саме, що сивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сідий — Сідий, -а, -е = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.  Словник української мови Грінченка