сім’янинка
СІМ’ЯНИ́НКА, и, ж. Жін. до сім’яни́н.
СІМ’ЯНИ́СТИЙ², а, е, розм. Який дає багато насіння.
СІМ’ЯНИ́СТИЙ², а, е, розм., рідко. Який має велику сім’ю (у 1 знач.).
— Їх батько дуже сім’янистий: в його п’ять дочок (Н.-Лев., IV, 1956, 83).
Словник української мови (СУМ-11)