сіножатка
СІНОЖА́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що сіножа́ть 2.
Куплю тобі хатку, Іще й сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 145);
Скаже було Хома: — Семене, вийди завтра на мою сіножатку підтяти там троха трави, твоя вже покошена! — Та чому не вийти? Вийду! — говорю (Фр., І, 1955, 67).
Словник української мови (СУМ-11)