сіножатний

СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіножа́ть.

В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (Хлібороб Укр., 5, 1971, 27);

// Відведений для косіння трави на сіно.

Сіножатні ділянки;

// Признач. для косіння трави на сіно.

Погрожуючи сіножатною косою, Смерть, проте, не вбила Климка зразу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 229).

Значення в інших словниках

1. сіножатний — сіножа́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сіножатний — СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіно́жа́ть. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (з наук. літ.); // Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки; // Признач. для косіння трави на сіно.  Словник української мови у 20 томах
3. сіножатний — -а, -е. Прикм. до сіножать. || Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки. || Признач. для косіння трави на сіно.  Великий тлумачний словник сучасної мови