Великий тлумачний словник сучасної мови

сіножатний

сіножа́тний

-а, -е.

Прикм. до сіножать.

|| Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки.

|| Признач. для косіння трави на сіно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сіножатний — сіножа́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сіножатний — СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіно́жа́ть. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (з наук. літ.); // Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки; // Признач. для косіння трави на сіно.  Словник української мови у 20 томах
  3. сіножатний — СІНОЖА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сіножа́ть. В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (Хлібороб Укр., 5, 1971, 27); // Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки; // Признач. для косіння трави на сіно.  Словник української мови в 11 томах