сіножатний
СІНОЖА́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до сіно́жа́ть.
В сіножатні роки краще ростуть і розвиваються цінні верхові злаки (з наук. літ.);
// Відведений для косіння трави на сіно.
Сіножатні ділянки;
// Признач. для косіння трави на сіно.
Погрожуючи сіножатною косою, Смерть, проте, не вбила Климка зразу (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)