сірниковий
СІРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сірни́к.
— Вижинівські колись у Гелки страйк зчинили, а шведському сірниковому «королю» Крейгеру жижки трусилися, бо тут його капітали закладено (Мур., Бук. повість, 1959, 110);
// Признач. для зберігання сірників.
Сірникова коробка;
// Признач. для виготовлення сірників.
Сірникова фабрика.
Словник української мови (СУМ-11)