танін
ТАНІ́Н, у, ч. Органічна дубильна та в’яжуча речовина, яку добувають із кори та листя деяких рослин і використовують у медицині, текстильному й чинбарному виробництві.
З листя скумпії добувають також танін і галову кислоту, необхідні для фармацевтичної, текстильної та хімічної промисловості (Наука.., 7, 1956, 21).
Словник української мови (СУМ-11)