таратайка
ТАРАТА́ЙКА, и, ж. Те саме, що тарада́йка.
Колісник, котячи у штучній таратайці,.. все.. прицмокував, кажучи: ну, ну, вивозь, вивозь, жеребчику! (Мирний, III, 1954, 284);
У двір з торохтінням вкотилась таратайка (Еллан, II, 1958, 33).
Словник української мови (СУМ-11)