татів
ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові.
Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (Коцюб., II, 1955, 310);
Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Бойко, Ростіть.., 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові.
Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (Коцюб., II, 1955, 310);
Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Бойко, Ростіть.., 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)