тванюка
ТВАНЮ́КА, и, ж. Збільш. до твань.
Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку (Коцюб., І, 1955. 361);
По її [річки] берегах тяглися непрохідні мочарі, і людей поглинала холодна тванюка (Чорн., Пісні.., 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)