твердішати

ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим ( див. тверди́й 2, 4).

Грунт під ногами загону твердішав. Бойчук спинився, спрямовуючи бійців по обидва боки від себе (Бойч., Молодість, 1949, 326);

Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Збан., Сеспель, 1961, 42).

Значення в інших словниках

1. твердішати — тверді́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. твердішати — ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим (див. тверди́й 2, 4). Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. твердішати — -ає, недок. Ставати твердішим (див. твердий 2), 4)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. твердішати — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. твердішати — Тверді́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. твердішати — Твердішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться тверже.  Словник української мови Грінченка