тенькнути

ТЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до те́нькати.

Дома застав [Карпо] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Ле, Україна, 1940, 274);

Терентій, мов заворожений, обережно скрадається до вогника. Трісне суха галузочка — і серце тенькне, мало не обірветься в чоловіка (Стельмах, І, 1962, 501).

Значення в інших словниках

1. тенькнути — те́нькнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тенькнути — ТЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до те́нькати. Дома застав [Карпо] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); Терентій, мов заворожений, обережно скрадається до вогника.  Словник української мови у 20 томах
3. тенькнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до тенькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тенькнути — се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок); “Господи, що ж він зробив” ..  Фразеологічний словник української мови
5. тенькнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. тенькнути — Тенькнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ тенькати = теленькнути.  Словник української мови Грінченка