тенькіт
ТЕ́НЬКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що те́нькання.
У грудях спів, У серці тенькіт: Вона з Миколою іде (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 63).
Словник української мови (СУМ-11)ТЕ́НЬКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що те́нькання.
У грудях спів, У серці тенькіт: Вона з Миколою іде (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 63).
Словник української мови (СУМ-11)