терплячка
ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що терпі́ння 1, 2.
Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Мирний, IV, 1955, 72);
Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Ю. Янов., Мир, 1956, 250).
Словник української мови (СУМ-11)