Словник української мови у 20 томах

терплячка

ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що терпі́ння 1, 2.

Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Панас Мирний);

Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. терплячка — терпля́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. терплячка — -и, ж., розм. Те саме, що терпіння 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. терплячка — ТЕРПІ́ННЯ (здатність стійко переносити страждання, довго й наполегливо робити щось тощо), ТЕРПЛЯ́ЧКА розм., ТЕРПЕ́ЦЬ розм.; ДОВГОТЕРПІ́ННЯ (тривале). Те, чого він прагнув і до чого йшов, вимагало безмежного терпіння (Н.  Словник синонімів української мови
  4. терплячка — Терпля́чка, -чки, -чці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. терплячка — ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що терпі́ння 1, 2. Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Мирний, IV, 1955, 72); Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Ю. Янов., Мир, 1956, 250).  Словник української мови в 11 томах