терплячка
ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що терпі́ння 1, 2.
Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Панас Мирний);
Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)