тетин
ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті.
Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір’я (Фр., І, 1955, 363).
Словник української мови (СУМ-11)ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті.
Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір’я (Фр., І, 1955, 363).
Словник української мови (СУМ-11)